Часть трьом бідным дівицям

6. децембра подля ґреґоріанського календаря ся празнувут Микулы — День сятого Миколая (вадь Мікулаша, Николая). У церьков, котрі ся держат юліанського календаря, празник припадат на 19. децембра. У поєдных європськых християнськых културах, у тум числі й у русинськуй, сесь день и вечур перед ним сут діточым сятом: родичі кажут дітьом повтирати топанкы, бо кой нико не видит Миколай ходит и лишат у них дарункы тым, ко ся файно справує. Ун часто приносит добринькы тай ушылиякі цукрикы чесным дітьом авадь кладе у топанок прутик тым, ко ся не слухав. Кроме того, сятый Миколай — прообраз западноєвропського Утця Руздва (анґл. Father Christmas, фр. Père Noël, ісп. Papa Noel) тай америцького Санта Клауса (анґл. Santa Claus), котрі приносят дарункы на Руздво.

Розкажеме вам леґенду, котра подля єдної из верзій стала причинов, чого сятый Миколай ся став асоційовати з дарунками у топанках.

Переказы подавут таку історію: Миколай ся родив у портовому вароши Патара у Лікії тай Памфілії; його родичі были богаті грекы и держали ся християнської віры, а зато и сам Миколай быв змолоду набожный. По їхнюй смерти ун рішив, ож буде роздавати фамілноє богатство нужденным.

У „Жывоті сятого Миколая“, написаному в першуй половці 9. стороча Михаилом Архімандритом, першый раз ся фіксує популярный сюжет, кой Миколай узнав за праведного чоловіка, котрый „позад промыслув диявола“ стратив своє богатство и мав читаву біду: ниєдну из свойих трьох доньок не муг удати, бо не годен быв нич дати у часть (посаг).

Мікулаш хотів сюй нещаснуй файті помочи — айбо залежно на верзію, авадь ся ганьбив тото вчинити їм лично, авадь не хотів їх заганьбити перед челядьов — тай задумав сночи, докедь нико не видит, через оболок шмарити до їхньої хыжі міщух из грушми.

Отець ся обрадовав и нараз удав старшу доньку, а такой по свальбі Миколай май назад уночи вер донькам у хыжу гроші.

Подля розказа Михаила Архімандрита, по свальбі другої донькы отець „не спав дві ночі“ тай имив Мікулаша, кой тот метав гроші на уданя молодшої донькы. Нянько упав на коліна тай засыпав благочинця подяками, а Миколай му наказав никому не розказовати за йсі дарункы. Держит ся, ож такый акт анонімної благочинности и вдухновив сучасну традицію, а датов празника, 6. децембра, став Миколаюв день смерти. Є верзія, ож традиція ся скапчала из топанками (вадь подаґде щи з штрімфлями) зато, бо міщух сятого Миколая, набитый золотыми монетами, упав коло міста, де было складеноє цуря тих дівиць.

Надієме ся, ож дустали сьте уд Миколая дашто доброє!