Што тото кодифікація?

Русинськый язык Dec 6, 2024

У дискусіях за русинськый язык, його статус и перспективы часто чути термін «кодифікація». Довго ся чекать кодифікація русинського языка в Украйині — сеся ціль была покладена в далекому 1992. році. Тот, тко за сесю проблематику чує першый раз, годен ся задумати: ба што тото кодифікація? Як она проходить? Чом она така важна?

Кодифікацію сохтувуть розуміти як формованя літературної нормы языка. На самый перед тото публікація ґраматик, правил правопису, словникув и так дале. Сесь процес має двоякый хосен. Першоє — літературна норма має великоє символічноє значеня. Є така думка, ож до теперішнього жывота придатні лем літературні языкы, а язык без літературної нормы — тото лем домашня «говірка». Хоть у цілому сеся ідея хыбна, літературна норма приділять языкови немалый символічный и політичный капітал.

Из другого боку, літературна норма годна полегшити роботу з языком. Готовый, доступный варіант письмового языка помуг бы вшыткым, тко не звык читати вадь записовати рудну бесіду. Сесь практичный аспект дуже важный для русинського языка. Книгы, новинкы, журналы помагавуть нашому языкови жыти дале й розвивати ся. А послідовный способ записованя языка помагать писати, читати и вчити ся май ефективно. Обы літературный язык быв жывуй бесіді на хосен, а не на шкоду, треба гадковати и на паритет меже літературнов и жывов формов языка.

Вопрос літературного русинського языка быв обговореный на меженародному языковому конґресі в новембрі 1992. року. Учасникы ся дорадили кодифіковати окремый варіант русинського языка для каждого реґіона (державы). Русинськый язык пак быв кодифікованый у Словакії (1995), Польщи (2000) тай Мадярщині (2023). А што у нас? Процес кодифікації на Пудкарпатю называвуть недокунченым. При тому конкретных проб и пропозицій у нас уже было немало. Послідня з них, ґраматика Анны Меґелы 2019. року, послужила за основу для журнала «Отцюзнина».

Та чом тогды русинськый язык на Пудкарпатю некодифікованый? Што му хыбить, кедь маєме тулькі ґраматикы тай словникы? Успішность кодифікації видко лем на слідувучому етапі — на заведеню літературного языка до практикы. Тото значить, ож кодифікованый язык має выйти за рамкы узкого кола свойих авторув. Без пудтримкы великых державных авадь громадськых орґанізацій до того мож дуйти лем через усиловну роботу
и шыроку участь.

Ціль нашого журнала — подавати приклад. Хочеме шырити русинськоє письмо меже людьми, поясньовати його принципы в доступнуй формі. Роботу в тому напрямі увидите в новых числах «Отцюзнины» и на нашому вебсайтови (otcuznyna.com). Надієме ся, ож плоды тої роботы будуть на хосен читателям и русинському языкови. Свої пропозиції будеме арґументовати, и будеме чекати ваші думкы за и против. У спорі ся родить истина.