«Кедь ушыткі 878 позицій бібліоґрафії розділити на 57 рокув научної карьєры, та проф. Маґочій каждый рук печатав по 15,4 робут»

(до 80-роча знамого украйиніста и карпаторусиніста)

Совітськоє вторгненя у Чехословакію вызначило його выбор стати карпаторусиністом

Будучный америцько-канадськый історик родив ся 26. януара 1945. року у варощику Енґлвуд, штат Ню-Джерзі (США). Уд старшины взяв двояноє имня Павел Роберт. Отець му — Шандор Б. Маґочій (1910–1990), американець мадярського походженя из села Даровц (Darócz), што до 1918 было частьов Косонського округа корольського комітата Береґ (теперь у Мадярщині). Мати — русинка Анна Лендєл (1913–1998) из села Волоськоє Верьховинського округа корольського комітата Береґ (днесь с. Підгірне, Иршавська громада, Хустськый район, Закарпатська область, Украйина). Дітинство и юность Маґочія пройшли у варощику Фейрвю, у родительськум домі з видом на Мангеттен (центер Ню-Йорка) через ріку Гудзон. Середньоє ошколованя Павел Роберт добыв у школі Кліфсайд Парк. У 1962. році 17-ручный фатюв вступив до Рутґерського універзитета (Ню-Брансвік, шт. Ню-Джерзі). Дипломы бакалавра и маґістра з історії Зєдиненых Штатув и з історії модерної Європы Маґочій дустав у 1966. и удповідно в 1967. роках. У Прінстонському універзитеті дорадив ся стати украйиністом: пуд научным керовництвом проф. Джеймса Білінґтона (котрый пак 30 рокув быв директором Бібліотекы Конґреса США у Вашинґтоні) Павел Роберт зачав писати дисертацію за запоро­зькых козакув.

Айбо в авґусті 1968. року його научні інтересы ся кардинално мінявуть. На звіданя проф. Кіріла Блека, ож за што буде його перша книжка, 23-ручный Маґочій удказав: тото буде книжка за Пудкарпатську Русь. На тот час и в тому місті тема Пударпатської Руси не ож абсолутно неактуална — домак была незнана америцькуй професурі. У літі 1968. року, роблячи над проєктом за європську еміґрацію в США в Міннесотському універзитеті, Маґочій як член ґрупы из шістьох аспірантув трафив до словацького вариша Пряшова. Совітськоє вторгненя в комуністичну Чехословакію стимуловало го до роботы над темов русинського націоналного звіданя и Карпатського реґіона. Украйиністику, правда, Маґочій ниґда не лишив: наспак, збогачує ї до днесь.

У маю 1969. року Маґочій, молодый аспірант Прінстонського універзитета, выголосив реферат в Украйинськуй волнуй академії наук (УВАН) у Ню-Йорку. Тема — «Теза Оскара Гендліна за удчуженя на примірі украйинського іміґрантського опыта у Зєдиненых Штатах». Сесь дебют молодого научника не перейшов безслідно. Як пузніше споминав сам Маґочій, бесіда из другым учасником семінара, знамым америцькым тюрколоґом украйинського роду Омеляном Пріцаком, професором Гарвардського універзитета, «кардинално змінила зачатковый худ мої професійної карьєры». У тому само 1969. році Маґочій дустав диплом маґістра з історії Росії й Централно-Восточної Європы в Прінстонському універзитеті и закунчив Школу славянськых студій в Карловому універзитеті в комуністичнуй Празі.

У 1971. році проф. Пріцак закликав Маґочія на роботу до Центра близьковосточных студій Гарвардського універзитета. Туй Пріцак зобрав довороха шістьох молодых аспірантув — О. Субтельного, Л. Гайду, Г. Грабовича, З. Когута, Ф. Сисина и П. Р. Маґочія — в Украйинськый изглядательськый центер. На рекомендацію Павла Роберта до них ся прикапчав ищи й Едвард Касинець. У Гарвардському украйинському зглядательському центрі Маґочій робив до 1980. року.

У маю 1972. року П. Р. Маґочій оборонив дисертаційну роботу з історії розвою націоналної самосвідомости на Пудкарпатськуй Руси у 1918–1938. роках и дустав диплом доктора філозофії (PhD) в Прінстонському універзитеті. У 1973–1974. роках молодый доктор закунчив Школу мадярського языка й културы в Універзитеті Лайоша Кошута в Дебрецені. Уд 1975. до 1982. року Маґочій быв першым удповідалным редактором серії книг из украйинознавства «Harvard Series of Ukrainian Studies». У 1973–1976. роках быв рядным членом Академічного научного общества (Society of Fellows) Гарвардського універзитета.

Удтак, П. Р. Маґочій як студент, аспірант и доктор філозофії учив історію у трьох майпрестижных універзитетах США: Рутґерсі (бакалавр 1966, маґістер 1967), Прінстоні (маґістер из історії Росії и Централно-Восточної Європы 1969, доктор філозофії з історії 1972) тай Гарварді (рядный член Академічного научного общества 1976). Мало котрый історик ся годен похвалити такыма Академіями! На формованя Маґочія як научника вплынули учителі и колеґове по роботі: історик США проф. Юджін Дженовезе; австрійськый історик Австро-Мадярської імперії проф. Роберт А. Канн; основатель теорії модернізації Кіріл Блек; спеціаліста з културної історії, котрый привюв Маґочія до Прінстона, пак голова Інститута Вудрова Вілсона и директор Бібліотекы Конґреса США проф. Джеймс Біллінґтон; знамый теоретик націоналізма проф. Карл Дойч; патріарх америцькых іміґраційных студій проф. Оскар Гендлін; тюрколоґ и історик Украйины проф. Омелян Пріцак, из котрым Маґочій робив за десять рокув; візантиніста й історик Украйины проф. Ігор Шевченко; філозоф Вілард Квайн; соціолінґвіста, котрый «сотворив» македонськый язык для народа, якого «не было» до 1944–1945. рокув, професор Ґорацій Дж. Лант. На плечох такых титанув наукы главна задача Маґочія як історика-зачаточника была в тому, жебы ся не лишити карликом. Днесь можеме сміло казати, што сесю задачу Маґочій выповнив перфектно. Став титаном світової украйиністикы й карпаторусиністикы!

«Коріня» му все вказовало на його научні маґістралі

У середині 1970. рокув роман «Roots» («Коріня») писателя Алекса Гейлі и єднойменный телесеріал (1975) удстартовали масовый інтерес американцюв до свого коріня (майперше межи афроамериканцями). Културный рух за своє «коріня» (roots) дустав пудпору урядув США. Його прямым резултатом стали перші публікації Маґочія за карпаторусинську проблематику. За роботу «Історіоґрафічный проводник Пудкарпатськов Русьов» (1973–1975) Маґочій дустав вызнаня Америцької асоціації зглядовань мадярської історії. У рудному Енґлвуді выдав чотыри касеты з матеріалами лекцій за історію, язык, літературу, умільство й архітектуру карпатськых русинув (1976, перевыд. 1984). Окрем того выдав анґлійсько-русинськый бесідник «Бисідуєме по-руськы: пряшівськый варіант» (1976), книгу «Каталоґ публікацій из карпато-рутенікы в Гарварді» (1977, перевыд. 1983; уєдно з Ольгов К. Майо), котра подає 1030 позицій літературы и 640-бокову книжку «Формованя націоналної самосвідомости: Пудкарпатська Русь (1848–1948)» (1978), котра выйшла у выдавательстві Гарвардського універзитета в Кембріджи. У 1978. році Маґочій основав Карпаторусинськый изглядательськый центер у Ню-Йорку, до днесь є його президентом.

Уд 1. юлія 1980. року и до днесь академічный жывут д-ра П. Р. Маґочія поязаный из Торонтськым універзитетом в Канаді, де ун робить професором історії й політолоґії, керовником Катедры украйинознательськых студій Джона Яремка. По 45 роках наш юбілант став знамым научником, вплывовым сосполным діятельом, єдным из майліпшых украйиністув світа й главным карпаторусиністом днешности. «Челядник-Інституція» — сяк проф. Маґочія назвала д-р Олена Дуць-Файфер уже 15 рокув тому. Сесе не комплімент, ай факт!

Из имньом П. Р. Маґочія скапчана робота многых інституцій и сосполных ініціатив: 1) президент-основатель Карпаторусинського зглядательського центра (1978–), створеного для публікації и шыреня научных и популарных матеріалув за вшылиякі аспекты історії й културы карпатськых русинув Європы й Сіверної Америкы; 2) завідователь Катедры украйинознательськых студій Торонтського універзитета (1980–), основаної для научаня и зглядованя історії Украйины и украйинцюв у світі; 3) спувзаснователь (1991) и голова (2005–2009) Світового конґреса русинув, голова делеґації Сіверної Америкы до СКР (1991–2009, 2015–2023), межинародної сосполної орґанізації, створеної діла репрезентації й бороненя націоналных прав карпатськых русинув у світі; 4) ініціатор скликаня першого (1992) и другого (1999) Межинародных конґресув русинського языка; 5) спувоснователь Премії Александра Духновича в области русинської літературы (1997–) й Медалі сят. Кирила й Мефодія за розвуй русинського языка (2001); 6) координатор Проґрамы русинськых неділных школ у Закарпатськуй области (2003–2013); 7) член рады Світової академії русинської културы в Торонті (2002–); 8) почесный голова Світового конґреса русинув (2009–); 9) ініціатор Научных семінарув з карпаторусиністикы в Пряшовському універзитеті (2009–); 10) орґанізатор и лектор-професор Межинародної літньої школы русинського языка й културы «Studium Carpatho-Ruthenorum» в Пряшовському універзитеті (2010–);
11) експерт-історик у судовому процесі Уряду Украйины против Уряду Російської Федерації в Межинародному суді ООН в Гаазі (2023).

На літо 2021 р. 76-ручный професор історії й політолоґії и 41-ручный керовник Катедры украйинознательськых студій П. Р. Маґочій быв автором 878 бібліоґрафічных позицій. Межи ними 64 авторські книгы, 13 редаґованых книг, 23 брошуры, 3 бібліоґрафічні каталоґы, 115 розділув до книг, 98 статий у научных журналах, 350 публікацій у періодичных выданях, 573 енциклопедичні статі, 1290 мап, 15 удредаґованых научных зборникув, 20 спередслов до книг, 8 резюме, 41 обзор, 3 авдіолекції, 24 письма для пресы, 47 інтервю. Булшина публікацій научника появила ся в анґлійському языкови и в товмаченю в языках світа. Межи ними русинськый у дакулькох варіантах (142), украйинськый (98), войводинсько-русинськый (34), словацькый (26), чеськый (15), польськый (13), мадярськый (12), румынськый (8), французькый (7), російськый (6), горватськый (4), сербо-горватськый (2), данськый, гебрейськый, таліянськый, македонськый, словенськый и турецькый (по єднуй). Кедь ушыткі 878 позицій бібліоґрафії розділити на 57 рокув научної карьєры (1964–2021), та проф. Маґочій доводив до печатаня по 15,4 робут каждый рук!

У 2021. році бібліоґрафія П. Р. Маґочія заперала ся 878. позиційов — третьым, ужгородськым выданям книгы «Підкарпатська Русь: формування національної самосвідомості, 1848–1948», до котрого м мав честь написати спередслово. Послідньый коментарь за научну и сосполну роботу Маґочія редакторка торонтського выданя Ксенія Кєбузінська позычила з рукописа мої книгы за вызначного історика, котра выйшла друком на 640 бокув у словацькому Пряшові в маю 2024.

Майзнамі книгы П. Р. Маґочія ся выділявуть числом выдань и перевыдань (републікацій) и тиражом. Позад рахованя К. Кєбузінської, редакторкы и ушорителькы посліднього бібліоґрафічного указовача канадського історика, на 2020. рук майтиражнов была така пятка: 1) «Historical Atlas of East-Central Europe» / «Historical Atlas of Central Europe» — три анґлоязычні выданя тиражом 24 161 дарабув; 2) «Ukraine: A Historical Atlas» — дві анґлоязычні выданя тиражом 13 621 дарабув; 3) «History of Ukraine» / «Історія України» — дві выданя в анґлійському и украйинському языках тиражом 10 805 дарабув; 4) «Our Рeople: Carpatho-Rusyns and their Descendants in North America» — чотыри анґлоязычні выданя тиражом 7 447 дарабув; 5) «Let’s Speak Rusyn» (у 3 варіантах) — дві анґлоязычні выданя тиражом 7 146 дарабув.

Позад послідньої інформації уд Катедры украйинознательськых студій Торонтського універзитета, на 13. новембра 2024 проф. Маґочій є автором 934 бібліоґрафічных позицій. За послідні три рокы научник додав до свого академічного портфоліо 56 публікацій, межи тым 15 книг!

Любив бы м доповнити горі наведену статистику сякыми титулами: 1) «The People from Nowhere: An Illustrated History of Carpatho-Rusyns» / «Народ нивыдкы: ілустрована історія карпаторусинôв» – 11 выдань у десятьох языках світа накладом 22 тис. дарабув; 2) «Ukraina Redux: On Statehood and National Identity» / «Ucraina Redux: державність та національна ідентичність» – першоє выданя у сімох языках (анґл., пол., укр., япон., іспан., нім., італ.) накладом верьх 20 тис. дарабув; 3) «This Blessed Land: Crimea and Crimean Tatars» / «Крим: наша благословенна земля» – чотыри выданя в анґл., рос. и укр. языках тиражом 8 тис. дарабув; 4) «With Their Backs to the Mountains: A History of Carpathian Rus’ and Carpatho-Rusyns» – три выданя в анґл., слов. и пол. языках тиражом 1,5 тис. дарабув. Спомнянути треба й пятоє анґлоязычноє выданя «Our Рeople: Carpatho-Rusyns and their Descendants in North America», третьоє (анґл. яз.) и четвертоє (укр. яз.) выданя «Історії України» й третьоє выданя «Ukrayna: Bir Tarisel Atlas» у турецькому языкови.

Сесе тоты книгы, што мали и дале мавуть майбулшый інтерес у академічному окруженю многых держав и народув; мали и дале мавуть майбулшый вплив на америцького, європського, украйинського и карпаторусинського читателя, де бы ун не быв — дома на своюй отцюзнині, ци на чужині, в діаспорі.

Обсяг, наклад, ґеоґрафія и язык Маґочійовых публікацій и републікацій за пув стороча його активної научної и сосполної роботы майліпше указує на напрям його научно-зглядательськых інтересув. Межи вшыткыми назвами (титулами) дас 45% ся докывавуть украйиністикы, дас 40% — карпаторусиністикы, дас 10% — централноєвропськых студій и дас 5% — американістикы и другых тем.

Ушыткі роботы мож зобрати в пять блокув:

1) націоналізм як процес и спосуб розвою етнічных ґруп у націоналности;

2) масова міґрація з акцентом на вто, ож як європські еміґранты до Сіверної Америкы всокотили ідентичность, не обзиравучи ся на велику просторову и часову уддаленость уд отцюзнины свойих предкув;

3) лінґвістика й соціолінґвістика як процес стандартизації языкув и їх роль у формованю націоналної ідентичности;

4) бібліоґрафія й енциклопедія як майліпшый спосуб сокотити й популаризовати інформацію за народы й народности з окремым акцентом на «недержавні» етнічні общины;

5) картоґрафія – прилаженя й выробленя мап, історичных атласув з цільов порозуміти понятя отцюзнины для єдного челядника вадь ґрупы людий и єї удношеня до отцюзнины другого челядника вадь ґрупы.

Послідня книга проф. П. Р. Маґочія увиділа світ у літі 2024. року. Нова книга «From Nowhere to Somewhere: The Carpatho-Rusyn Movement – A Personal History» («Из ниудкы даґде: карпаторусинськоє двиганя – особна історія») подає особну історію научника и активіста в контексті світового карпаторусинського руху. Книга має 531 бук и 321 ілустрацію.

А так, на днесь перови 80-ручного проф. П. Р. Маґочія приналежать 934 позиції (титулы), из якых дас 80 — тото авторські книгы, бібліо­ґрафічні выданя, атласы й мапы, редаґовані вадь упорядковані зборникы й енциклопедії.

Карпаторусиністика й украйиністика – дві пасії научника

Изглядательськыма пасіями научника фурт были и лишавуть ся карпаторусиністика й украйиністика. Маґочійова концепція історії карпатськых русинув и Карпатської Руси выкладена в такых общых наративах: 1) популарна ілустрована історія карпаторусинув пуд назвов «Народ нивыдкы» (2006–2014, 2023; выйшла в девятьох языках в Ужгороді и по-слов. у Пряшові); 2) синтезна академічна історія Карпатської Руси й карпаторусинув пуд назвов «Хрыбтом ид горам» (анґл. яз. Будапешт–Ню-Йорк, 2015; слов. яз. Пряшово, 2016; пол. яз. Ряшув (Жешув), 2022); 3) мапы й атласы з історії Карпатської Руси (анґл. яз. Торонто, 1996, 1998, 2001; анґл. яз. Торонто, 2017; слов. яз. Пряшово, 2022); 4) книгы з історії окремых карпаторусинськых земель — Пудкарпатської Руси (Закарпатя) (анґл. яз. Кембрідж-Гарвард, 1978; укр. яз. Ужгород, 1994 и 2021), русинув-украйинцюв Чехословакії (анґл. яз. Відень, 1983) и русинув Словакії/Пряшовської Руси (анґл. яз. Ню-Йорк, 1993; русин. и слов. яз. Пряшово, 1994); 5) роботы за карпаторусинську еміґрацію й діаспору в Сівернуй Америці пуд назвов «Наш наруд» (анґл. яз. Торонто, 1984, перевыд. 1985, 1993, Воконда, 2005, Ню-Йорк, 2023); «Карпато-­русинські американці» (анґл. яз. Ню-Йорк–Філаделфія, 1989, Філаделфія, 2001).

Научникова концепція історії Украйины й украйинцюв выкладена в такых общых наративах: 1) історичный атлас Украйиины (анґл. яз. Торонто, 1985); 2) історія Украйины (анґл. яз. Торонто, 1996 и укр. яз. Київ, 2007); 3) ілустрована історія Украйины з 46-ма мапами (анґл. яз. Торонто-Лондон, 2007, укр. яз. Київ, 2012, тур. яз. 2023); 4) історія Украйины: земля и народы (анґл. яз. Торонто-Баффало-Лондон, 2010, укр. яз. Ужгород, 2012, пол. яз. Кракув, 2017); 5) короткый выклад концепції еволуції державности й націоналної ідентичности Украйины (у 7 языках, межи ними укр. и анґл. яз., Київ, 2022).

Як ня інформовала Катедра украйинознательськых студій Торонтського універзитета, до кунця 2024. року на YouTube стали доступні відеозаписы 45 лекцій проф. Маґочія за історію Украйины уд майдавнішых часув до днесь (из мапами й ілустраціями).

Історичный звіт проф. Маґочія послужив супроводным матеріалом у процесі Уряду Украйины против Російської Федерації в Межинародному судови ООН у Гаазі. У 2022–2024 сесь матеріал ся выдав окремов книгов пуд назвов «Ucraina Redux: державність та національна ідентичність». Першый раз выйшла у 2022 у Кийові, нараз по-украйинськы и по-анґлійськы, тиражом 2,5 тис. дарабув. Дотеперь книга выдана в Канаді, Польщи, Украйині, Японії, Арґентині, Німеччині, Італії, дале будуть Туреччина, Сіверна Корея, Франція… Цілковый тираж книгы числить над 20 тис. дарабув. Публікація уже загната (часто самым автором) булш ги 11 тис. урядникам и депутатам, ушыткым місіям ООН, інституціям ЄС и НАТО, шырокому кругови межинародных масмедій, академічным інститутам, публічным інтелектуалам и активістам. Межи адресатами мож окреме назвати депутутатув Конґреса й Сената США (441 конґресмен и 102 сенаторы), 699 депутатув Парламента ЄС, 700 депутатув Бундестаґа Німещины, урядовцюв Рады Європы (37), робутникув НАТО (30), бібліотекы США (80), редакції чоловых світовых медій (300)…

За половку стороча свої академічної, научної и сосполної роботы проф. П. Р. Маґочій ся в єднуй мірі трудив на благо маленького карпаторусинського народа и великого народа Украйины, каждый из якых го годен по праву назвати свойим Істориком. Чистоє жаданя помочи и єдным, и другым сформовало образ Маґочія як історика-наційотворителя, котрый ся видить ги свуй межи «чужыма» и ги «чужый» межи свойима. Каждый має дяку быти лем свойим, айбо так не мож. Сякый фатум ушыткых інтелектуалув, што мусять каждоденнов роботов сперечати по-всякому толковані слова из Сятого Письма: «не є пророка у своюй отцюзнині» (Матей 13:57; Марк 6:4; Лука 4:24, Йоан, 4:44).

Вызнаня історика

За свою научну, академічну й сосполну роботу проф. П. Р. Маґочій дустав вызнаня в чотырьох державах світа:
1996 – повный член Академії гуманітарных и соціалных наук Корольського общества Канады (Оттава);
1998 – член-академік Межинародної славянської академії наук в Украйині (Кийов);
2007 – повный член Научного общества им. Тараса Шевченка в Канаді (Торонто);
2013 – почесный доктор (Doctor honoris causa) Пряшовського універзитета в Пряшові (Пряшово);
2016 – почесный професор Камянець-Подільського націоналного універзитета им. Ивана Огієнка (Камянець-Подільськый);
2023 – член Польської академії умільств и наук (Кракув).

P. S. Пятьдесят рокув тому, 1. юлія 1980, коли 35-ручный проф. Маґочій став головом Катедры украйинознательськых студій Джона Яремка в Торонтському універзитеті, єї бюджет числив 600 000 доларув США, а теперь числить 5,1 міліона. Професор офіційно озвучив свуй удхуд на пензію уд 30. юнія 2025. року. По туй даті буде робити кустосом (лат. custos — боронитель) Бібліотекы Carpatho-Ruthenica им. Павла Роберта Маґочія в Торонтському універзитеті — майбулшої книжкової колекції карпато­русиністикы в світі.

По спознаню з основныма етапами жывота й діятелности научника, його добытками и вызнанями в науці, академічнуй и сосполнуй роботі, лишать ся лем повінчовати великому Історикови, професорови Маґочію нашоє щироє християнськоє: Во здравії, во спасенії, на многая і благая літа!

Основні роботы П. Р. Маґочія, в котрых ся выкладать концепція історії карпатськых русинув

  • Carpatho-Rusyn Settlement at the Outset of the 20th Century with additional data from 1881 and 1806 / Росселеня карпатьскых русинів на зачатку ХХ столітя з далшыма данныма з 1881-го і 1806-го року, Map and placename index by Paul Robert MAGOCSI; Produced by the Cartography Office, University of Toronto, Toronto; Carpatho-Rusyn Research Center, 1996, 1998, 2011.
  • MÁGÓCSI Pál Róbert. A nép, amelyik sehonnan sem jött: A kárpáti ruszinok képes illusztrált története, Az illusztrációkat kommentálta Valerij Pagyak; magyarra fordította Varga Béla. Ungvár: V. Pagyak Kiadója, 2014, 120 old., ill. + térképek.
  • MAGOCSI Paul Robert. Carpathian Rus’. A Historical Atlas, Distributed by the University of Toronto Press for the Chair of Ukrainian Studies University of Toronto, 2017, 80 p.
  • MAGOCSI Paul Robert. From Nowhere to Somewhere: The Carpatho-Rusyn Movement - A Personal History. Hannover and Stuttgart: Ibidem Verlag, 2024, xliv and 531 p., 321 illustrations.
  • MAGOCSI Paul Robert. Chrbtom k horám. Dejiny Karpatskej Rusi a karpatských Rusínov. Prešov: Vydavateľstvo UNIVERSUM-EU, 2016, 596 s., 34 maps, 6 tables, 144 illustrations.
  • MAGOCSI Paul Robert. Karpatská Rus. Historický atlas, Preklad textov: Helena Čuriková, Lenka Gogová, Jana Mačaková, Barbora Olejárová, Klaudia Valdmanová. Prešov: Výdavateľstvo Prešovskej univerzity v Prešove, 2022, 94 s.
  • MAGOCSI Paul Robert. Mapping Stateless Peoples: The East Slavs of the Carpathians // Canadian Slavonic Papers, Vol. XXXIX, № 3-4. Edmonton, 1997, p. 301–331, 7 maps.
  • MAGOCSI Paul Robert. Naród znikąd: ilustrowana historia Rusinów Karpackich, Podpisy pod ilustracjami Walerij Padiak; z angielskiego przełożyla Edyta Tkacz. Użhorod: Wydawnictwo W. Padiaka, 2014, 120 s., il. + mapy.
  • MAGOCSI Paul Robert. Of the Making of Nationalities There Is No End, 2 vols. New York: Columbia University Press/East European Monographs, 1999, xxxvii + 482 p., xxiii + 536 p.
  • MAGOCSI Paul Robert. Národ znikadiaľ: ilustrovaná história karpatských Rusínov, Komentáre k ilustráciám Valerij Pad’ák, preklad z ukrajinského jazyka Anna Plišková, preklad textov na mapách a ich úprava Alexander Zozuľák. Prešov: Rusín a Ľudové noviny, 2007, 120 s., 6 map, 183 ilustrácie.
  • MAGOCSI Paul Robert. Our People. Carpatho-Rusyns and Their Descendants in North America, 5th revised edition. New York: Carpatho-Rusyn Research Centre, 2023, 247 p.
  • MAGOCSI Paul Robert. Our People. Carpatho-Rusyns and Their Descendants in North America. Preface by Oscar Handlin. Toronto: Multicultural History Society of Ontario, 1984. xii, 160 p., 4 maps, 86 illustrations.
  • MAGOCSI Paul Robert. Our People: Carpatho-Rusyns and Their Descendants in North America, 3rd revised edition. Toronto, Ontario: Multicultural History Society of Ontario, 1994, xii and 220 p., 4 maps, 101 illustrations.
  • MAGOCSI Paul Robert. Our Рeople. Carpatho-Rusyns and their Descendants in North America, 4th revised edition. Wauconda, Illinois USA, Bolchazy-Carducci Publishers, Inc., 2005, xvi, 232 p., 4 maps, 102 illustrations.
  • MAGOCSI Paul Robert. Pod osłoną gór: Dzieje Rusi Karpackiej i Karpatorusinów, Prekl. z angl. Marek Król. Rzeszów: Libra, 2022, 540 p. and 48 plates with 130 illustrations, 34 maps, 6 tables, bibliography, 2 indexes.
  • MAGOCSI Paul Robert. Poporul de niciunde: Istorie în imagini a rutenilor carpatici, Traducere in limba română de Elvira Chilaru, Comentari de subiect la imagini Valerii Padeac. Ujgorod: Editură lui V. Padeac, 2007, 120 p., 6 hârţi, 183 foto.
  • MAGOCSI Paul Robert. The Carpatho-Rusyn Americans, Tne Immіgrant Experience Series, Introduction by Daniel Patrik Moynihan, 2nd revised edition. Philadelphia: Chelsea House Publishers, 2001, 112 p., 2 maps, 60 illustrations.
  • MAGOCSI Paul Robert. The Carpatho-Rusyn Americans. The Peoples of North America Series. Introduction by Daniel Patrick Moynihan. New York – Philadelphia: Chelsea House Publishers, 1989, 112 p., 2 maps, 60 illustrations.
  • MAGOCSI Paul Robert. The People from Nowhere: An Illustrated History of Carpatho-Rusyns, Commentary to illustrations by Valerii Padiak. Uzhhorod: V. Padiak Publishers, 2006, 120 p., 6 maps, 183 illustrations. 2nd revised edition, 2018.
  • MAGOCSI Paul Robert. The Rusyns of Slovakia: An Historical Survey, Classics of Carpatho-Rusyn Scholarship, Vol. VI. New York: Columbia University Press – East European Monographs, 1993. xii, 185 p., 6 maps, 38 illustrations.
  • MAGOCSI Paul Robert. The Rusyn-Ukrainians of Czechoslovakia: An Historical Survey, Bausteine zur ethnopolitischen Forschung, Vol. VII. Vienna: Wilhelm Braumüller Universitäts-Verlagsbuchhandlung, 1983. 93 s., 2 maps.
  • MAGOCSI Paul Robert. The Shaping of National Identity: Subcarpathian Rus’, 1848–1948. Cambridge, Mass. and London, England: Harvard University Press, 1978. xvi, 640 p., 6 maps, 6 tables.
  • MAGOCSI Paul Robert. With Their Backs to the Mountains. A History of Carpathian Rus’ and Carpatho-Rusyns. Budapest – New York: Central European University Press, 2015, xx, 544 p., 34 maps, 6 tables, 102 illustrations.
  • MAGOCSI Pavel Robert. Narod niotkuda: Іlustrirana povijest Karpatorusina, komentari i ilustracije Valerij Padak; prijevod na hrvatski jezik Eugenija Vrabec. Užhorod: Naklada V. Padaka, 2009, 120 s., 6 maps, 183 illustrations.
  • MAGOCSI Pavel Robert. Národ odnikud: ilustrované dĕjiny karpatských Rusínů, Texty k ilustracím Valerij Pad’ak; česky přeložil Miroslav Kopecký. Užhorod: Vydavatelství V. Pad’aka, 2014, 120 s., il. + mapy.
  • МАГОЧИ Павло Роберт. Народ нїодкадз: илустрована история Карпатских Русинох, Коментари ґу илустрацийом Валерий Падяк; Преклад по руски Анита Ґовля, Любомир Медєши, Михайло Фейса; Наук. ред. Любомир Медєши. Ужгород – Нови Сад: Видавательство В. Падяка – НВУ «Руске слово», 2009, 120 с., 183 илустрації, 6 мап.
  • МАҐОЧІЙ Павло Роберт. Народ нивыдкы: Ілустрована історія карпаторусинôв, Потовмачив по русинськы Валерій Падяк; Сюжетні коментарі ид ілустраціям Валерія Падяка. Ужгород: Выдавателство В. Падяка, 2007, 120 с. + 6 мап, 183 іллюстрації.
  • МАҐОЧІЙ Павло Роберт. Підкарпатська Русь: формування національної самосвідомості (1848–1948), Друге видання, доповнене та перероблене; передм. В. Фенича; вип. ред. та покажчики Л. Ільченко; ред. В. Падяк. Ужгород: Видавництво Валерія Падяка, 2021, XLVIII, 768 с., 6 мап, 6 таблиць.
  • МАҐОЧІЙ Павло Роберт. Русины на Словеньску. Історичный перегляд. Пряшов: Русинська оброда, 1994, 214 с., 6 мап, 38 ілустрацій.
  • МАҐОЧІЙ Павло Роберт. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948), Aвторизов. пер. з англ. Ужгород: Поличка «Карпатського краю», 1994. 296 с.
  • МАҐОЧІЙ Павло-Роберт. Народ нізвідки: Ілюстрована історія карпаторусинів, Пер. з англ. С. Біленького, Н. Кушко; Сюжетні комент. до іл. В. Падяка. Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2006, 120 с.: іл.+карти.
  • МАҐОЧІЙ Павло-Роберт. Народ нізвідки: ілюстрована історія карпаторусинів, пер. з англ. С. Біленького, Н. Кушко; сюжетні комент. до іл. В. Падяка, Видання друге, доповнене. Ужгород: Видавництво Валерія Падяка, 2023, 120 с.: іл. + карти.
  • МАҐОЧІЙ Павло-Роберт. Кожен карпаторусин є русином… але не кожен русин є карпаторусином, пер. з англ. Н. Кушко, С. Біленького, з нім. Ю. Дуркота. Ужгород: Видавництво Валерія Падяка, 2015, 132 с., 2 карти.

Основні роботы П. Р. Маґочія, в котрых ся выкладать концепція історії Украйины

  • MAGOCSI Paul Robert. A History of Ukraine. Toronto: University of Toronto Press – Seattle: University of Washington Press, 1996. xxvi, 784 p., 42 maps, 19 tables.
  • MAGOCSI Paul Robert. A History of Ukraine: The Land and Its Peoples, Second, revised and expanded edition. Toronto – Buffalo – London: University of Toronto Press, 2010. xxviii, 894 p., 46 maps, 23 tables.
  • MAGOCSI Paul Robert. Historia Ukrainy: ziemia i ludzie, Preface by Adam Świątek, Afterword by Andrzej Zięba, Polish translation by Marek Król and Alicja Waligóra-Zblewska. Cracow: Księgarnia Akademicka, 2017. 1062 and 32 p., 46 maps, 23 tables, 81 illustrations.
  • MAGOCSI Paul Robert. Ukraine: An Illustrated History. Toronto – London: University of Toronto Press; Seattle: University of Washіngton Press, 2007. x, 336 p., 46 maps, 16 tables, 310 illustrations.
  • MAGOCSI Paul Robert. Ukrainе: A Historical Atlas, With cartography by Geoffrey J. Matthews. Toronto – London – Buffalo: University of Toronto Press, 1985. 62 p., 24 map plates.
  • MAGOCSI Paul Robert. Ukrayna: Bir Tarisel Atlas, Translation to Turkish by Maryna Kravets, Victor Ostapchuk and Murat Yaşar. Istanbul: Kültür Yayınları, 2023, 371 p., 46 maps, 1 tables, 310 illustration, bibliography, index.
  • МАҐОЧІЙ Павло Роберт. Ілюстрована історія України, Пер. з англ. Сергій Біленький. Київ: Критика, 2012. 447 с.: іл.
  • МАҐОЧІЙ Павло Роберт. Історія України, Авторизований пер. з англ. Ернеста Гийдела, Софії Грачової; наук. ред. Ернест Гийдел, Андрій Порицький та Богдан Янишин. Київ: Критика, 2007. 640 с., 46 карт, 10 таблиць.
  • МАҐОЧІЙ Павло Роберт. Україна: історія її земель та народів, Авторизов. пер. з англ. Ернест Гийдел, Софія Грачова, Надія Кушко, Олексій Сидорчук. Ужгород: Видавництво В. Падяка, 2012. ХХІІ + 794 с. + карти + таблиці. Видання друге, доповнене, 2017. XXII + 814 с.
  • МАҐОЧІЙ Павло-Роберт. Ucraina Redux: державність та національна ідентичність, Пер. з англ. Владислав Гриневич молодший / Magocsi Paul Robert. Ucraina Redux: On Statehood and National Identity, Transl. Vladyslav Hrynevych Jr. Київ, 2022. 98 с., мапи [Текст укр. та англ. мовами].
  • МАҐОЧІЙ Павло-Роберт. Конструювання чи деконструкція: як повинна виглядати «майбутня історія України»? // Український історичний журнал, Vol. LVII, No. 4. Київ, 2013, сс. 4-7.

Володимир Фенич
фотоматеріалы Миколы Поцка

Теґы